Професор Сергій Федака про прем'єру "Лускунчика"

На відміну від численних пізніших переробок ця версія є інсценівкою безосередньо казки Е.Гофмана, досить близькою до його тексту. Правда, з деякими змінами, пов’язаними зі специфікою нашого театру – так, замість братика і сестрички фігурують дві сестрички тощо. Зате мишаче царство – у всій красі. Зграя налічує понад десяток гризунів – причому кожний індивідуалізований, зі своїм екстер’єром і харакетром. Це найбільш анімалістична вистава у репертуарі театру, справжнє “У світі тварин” на сцені. У доробку О.Саркісьянца вже була одна подібна вистава – за “Джульєтою і Ромео” М.Ладо, де діє кілька свійських тварин. Тепер же це взагалі феєричне шоу і для юних натуралістів, і для їхніх батьків. Якщо у повсякденні сучасний городянин мишей майже не бачить (хіба що повіситься якась у холодильнику), то тут вони – як живі з неповторною пластикою дрібної фауни (балетмейстер В.Бабука). І все це рухається під якесь музичне олів’є, від якуого зразу новорічно-різдвяний настрій (музичне оформлення – Н. і М.Петрунь). Мишильда – друга роль у нашому театрі молодої актириси Єлізавети Неглядюк. Вийшло щось середнє між Пеппі Довгою Панчохою і строгою вчителькою з початкових класів.

Розкішний король – ніби піднявся на сцену прямо з нутра сучасного українського політикуму. Йому теж здається, наче від нього щось залежить, хоча насправді все відбувається усупереч його волі і приводить до протилежних результатів. С.Тазінгер виконала дві ролі – однієї з сестричок і принцеси . Гм, кажуть, що у кожній жінці сидить відьма, ангел і принцеса. Актриса у даній виставі продемонструвала, що це не просто чутки, а свята правда.

Взагалі, постановникам вдалося створити цілий окремий казковий світ: палац з височезними готичними склепіннями, під які підносяться усі секрети й інтриги придворного життя, затишний будиночок головних героїнь (така собі країна дитинства, яке ніколи не минає), інфернальні мишачі підземелля (художник Л.Бєлая). Особливо вдалася роль Дросcельмейєра. Якщо у Гофмана він більше технічний персонаж, то у виставі – це такий собі античний бог, який все закручує і вирішує. Для дітей доводиться ставити набагато краще, ніж для дорослих. Якщо ми вже звикли до всіх умовностей і натяжок, то діти значно гостріше реагують на фальш. Тут же сиділи, мов заворожені.

Сергій Федака

DSC9811 63 DSC9810 62 DSC9804 61 DSC9803 60 DSC9801 59 DSC9800 58 DSC9797 57 DSC9796 56 DSC9793 55 DSC9791 54 DSC9789 53 DSC9788 52 DSC9786 51 DSC9784 50 DSC9783 49 DSC9782 48 DSC9780 47 DSC9779 46 DSC9778 45 DSC9775 DSC9774 43 DSC9773 42 DSC9772 41 DSC9768 40 DSC9767 39 DSC9765 38 DSC9762 37 DSC9761 36 DSC9760 35 DSC9752 34 DSC9750 33 DSC9746 32 DSC9745 31 DSC9744 30 DSC9742 29 DSC9738 28 DSC9737 27 DSC9735 26 DSC9730 25